Над створенням саду на Франківщині працюватиме вся сім’я

«Я впевнений, що ми переможемо в цій війні, і сприймаю цю можливість із грантом, як шанс, яким потрібно скористатися: щось робити, створювати, але ж ніяк не зупинятися чи стояти на місці», – каже Володимир.

Ця історія про фермерську сім’ю Чумбей із Франківщини, які є учасниками урядової програми «єРобота» з розвитку садівництва. Голова сім’ї Володимир Чумбей корінний франківчанин, йому 45 років і половину свого життя він займається фермерством. Розповідає, що ще будучи 23-річним випускником економічного факультету, зрозумів, що аграрна справа дуже перспективна. Через це і ризикнув та подав ще тоді заявку на створення фермерського господарства. Зізнається, справи вгору одразу не пішли, тому довелося попрацювати деінде, в тому числі й торговим представником в аграрній компанії. Знаковою, стала історія, коли з підприємства скорочували людей, а тих, хто був фаховим аграрієм – залишили.

Пройшло вже два десятки років, Володимир встиг здобути другу вищу агро освіту, має власне фермерське господарство «Житні лани» площею в 20 га, на яких вирощує озиму пшеницю, гречку сою. А тепер ще й матиме сад із лохини. Поки що невеликий клаптик у 1,3 га, але з надією розширити його до 12 га. Грантові кошти в 400 тисяч грн якраз реалізовуватиме в розвиток цієї справи.

Фермерством у сім’ї Чумбей займається вся родина. З дружиною Іриною Володимир познайомився якраз, коли здобував аграрну освіту. Каже, що дружина знає більше за нього. Хоча сам є викладачем у місцевому коледжі, читає землеробство. Старша донька Катерина пішла батьківським шляхом. Спочатку вирішила навчатися на економічному факультеті, але вже в процесі навчання змінила траєкторію і вирішила здобувати теж аграрну освіту. А молодша Марта, їй 6 років, думає, поки що із задоволенням їстиме вирощені ягоди.

«Я називаю це нашою сімейною справою, і той результат, який нам вдалося разом напрацювати, без сім’ї мені ніколи б не вдалося», – впевнений Володимир.

John Dou